- оточенець
- -нця, ч., розм.Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оточенець
Смотреть что такое "оточенець" в других словарях:
оточенець — (той, хто перебував / перебуває в оточенні ворожих військ); обложенець (у місті, фортеці) … Словник синонімів української мови
оточенець — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
окруженець — нця, ч. Те саме, що оточенець … Український тлумачний словник
